За дві тисячі євро в Україні можна зробити багато корисних справ. Наприклад, провести дискусії та тренінги для національних меншин і мігрантів, або розробити стратегію розвитку міського житлового кварталу чи видати збірку законодавчих актів щодо захисту прав людини, тощо. Такі ініціативи громадських організацій «на місцях» підтримує в Україні програма «малих грантів» німецького Фонду Гайнріха Бьолля.
Проект, здійснений громадою на рівні міста, району, а іноді й міського житлового кварталу, має значно більший вплив на усвідомлення городянами своєї ролі у міському житті, контролю за діями влади, аніж великий проект регіонального чи всеукраїнського рівня. У цьому переконався координатор програми «малих грантів» – голова представництва Фонду Гайнріха Бьолля Кирило Савін.
«Парадоксальний результат: якість проектів краща, ніж дають деякі великі грантові програми, – зазначає він. – Для нас це, скоріше, можливість знайти у регіонах України гарних партнерів: громадянські організації або ініціативні групи, які не зареєстровані як організації. Наше завдання: знайти їх і підтримати їхні гарні ідеї».
За чотири роки існування в Україні німецької програми «малих грантів» її учасниками стали понад півсотні неурядових організацій, міських і сільських громад, дослідницьких центрів. Здійснено майже 40 проектів, які залучили до громадської активності мешканців міст і сіл у різних регіонах України, кажуть експерти Фонду Гайнріха Бьолля.
Великі справи за малі кошти
Цього року Фонд Бьолля підтримав сім проектів у Києві, Житомирі, Донецьку, Харкові, Запоріжжі і Тернополі. Для німецьких експертів, які визначали переможців тендеру на гранти, найцікавішими були ті, що стосувались підтримки українцями мігрантів та сексуальних меншин, природоохоронних акцій та сиротинці, зауважує Кирило Савін.
Наприклад, харківська обласна організація «Міжнаціональна жіноча громада» провела тренінги для журналістів – із тим, щоб ЗМІ професійно висвітлювали проблеми гендерної рівності та життя етнічних громад.
Крім того, харків’яни організували круглий стіл із проблематики насильства у родині.
«Головним завданням було навчити жінок, особливо з сімей мігрантів, як можна протистояти домашньому насильству, – розповідає координатор «Громади» Світлана Юрченко. – Ми запросили на круглий стіл науковців, представників різних конфесій, які читали жінкам уривки з Біблії, Корану і Тори. І жінки, таким чином, почули, як священні книги різних народів поважно ставляться до жінки, до родинних цінностей. Ми також обговорили проблеми гендерної рівності, інші важливі для жінок соціально-психологічні проблеми. Це була дуже корисна і цікава робота!»
Громада у дії!
До речі, влада зацікавилась акціями «Міжнаціональної жіночої громади» і запросила її активісток долучитись до роботи Психологічного центру для жінок, який запрацює у Харкові наступного року, повідомила пані Юрченко.
Не менш корисний і проект центру «ДонбасСоцПроект», який мав на меті поінформувати мешканців Донецька та Луганська про життя сексуальних меншин.
«Проект, серед іншого, передбачав, прес-конференцію і тренінг для журналістів з питань журналістської етики стосовно цієї проблематики, – зазначає його координатор Максим Касянчук. – Участь взяли 14 місцевих журналістів, а охороняли захід троє міліціонерів. Але їхня присутність виявилась непотрібною, бо громадський порядок ніхто і не думав порушувати!»
Символічно, що презентація програми Фонду Бьолля з підтримки громадянського суспільства відбулась поруч із вируючим Майданом у центрі Києва. І перед тим, як розповісти про свої проекти, представники громадських організацій постояли на майдані Незалежності, послухали виступи акції протесту проти нового Податкового кодексу і дійшли висновку: українська громада розвивається і гартується, а Євросоюз має допомогти українцям саме у розвитку «демократії знизу».
Джерело: "Громадський простір"
