Більшість країн Європи тяжіє до дванадцятирічної шкільної освіти, Україна ж і надалі залишатиметься з одинадцятирічною школою. «Прикре рішення», - вважає керівник інформаційного центру DAAD у Києві Зіґберт Клее.
В останні роки у європейському освітньому просторі спостерігається загальна тенденція: запровадження дванадцятирічної шкільної освіти. Це пов'язано з уніфікацією освітніх систем, що допомагає полегшити й міжнародний доступ до вищих навчальних закладів. «Якщо Україна тепер залишає в себе одинадцятирічну освіту, то безперечно залишатимуться й проблеми, яких можна було б позбутися разом із переходом на дванадцятирічну школу, наприклад, щодо вступу українців до ВНЗ Німеччини», - сказав в інтерв'ю Deutsche Welle Зіґберт Клее, керівник інформаційного центру Німецької служби академічних обмінів (DAAD).
Стосовно Німеччини досі діяло таке правило: для того, аби розпочати навчання в цій країні, випускникам українських шкіл необхідно було провчитися щонайменше два роки в одному з ВНЗ у себе на батьківщині. Теоретично відправитися на навчання до німецького університету можна й після першого курсу, але тоді ще треба скласти іспит на встановлення знань в одному з підготовчих коледжів при вищому навчальному закладі Німеччини. Іспит непростий і містить низку предметів, важливих для обраного фаху. Для успішного його складання радять відвідати підготовчі курси при німецькому університеті. А це додаткові витрати й час.
Все залишається по-старому. Разом із шкільною реформою в Україні пов'язувалися сподівання, що шлях випускників українських шкіл до німецьких вищих шкіл стане простішим. Минулого тижня український парламент, однак, ухвалив закон про встановлення одинадцятирічного терміну навчання в школах. «За умов збереження одинадцятирічної школи тут нічого не зміниться», - прокоментував Клее і додав: «Це прикре рішення».
Водночас експерт звернув увагу на те, що низка німецьких ВНЗ останнім часом стала демонструвати більшу гнучкість у питанні доступу іноземців до навчання. Такий розвиток особливо можна помітити у вищих навчальних закладах у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія, де скасували підготовчі коледжі. «У майбутньому стане можливим і те, що дуже кваліфікований випускник української школи отримає змогу відразу розпочати навчання в Німеччині, - сказав Клее. – Але звичайно при відборі майбутніх студентів важливу роль відіграватимуть критерії якості».
Експерт радить українцям, які бажають відправитися на навчання до Німеччини, звертатися безпосередньо до обраного університету, аби отримати детальну інформацію про умови вступу. Оскільки освіта в Німеччині перебуває в підпорядкуванні федеральних земель, правила прийому до різних ВНЗ можуть містити суттєві відмінності.
Автор: Володимир Медяний
Редактор: Євген Тейзе
Джерело: Deutsche Welle
